Різдвяна Зірка ясно засіяла,
Покрила землю тихим, мирним сном.
Надію на спасіння віщувала,
Під чорним, зоряним, німим рядном.
В полях отари, пастухи не сплять,
Вдивляючись у темряву глибоку.
Аж раптом Небеса вогнем тремтять —
Подія дивна, непідвладна оку!
В убогих яслах, на соломі й сіні,
Лежить Спаситель, Цар усіх царів.
Щоб дарувати прощення людині,
Він народився в бідності й імлі.
Приніс Він мир, розбив гріха кайдани,
Щоб ми не знали вічної біди.
Загоїв душ глибокі, давні рани,
І змив провини наші назавжди.
Тепер у серці — вічна радість сяє,
Вона міцніша за земні скарби.
Христос нас любить, чує і чекає,
Він поруч, дає силу в боротьбі.
Відкрито шлях до вічного життя,
Де сліз немає, де панує спів.
З Ісусом — наше світле майбуття,
У Божім Царстві, серед вічних днів!